Самопідготовка як засіб створення оптимальних психолого-педагогічних умов для індивідуального розвитку молодших школярів.

001.9

Болгарова М.М.

Самопідготовка як засіб створення оптимальних психолого-педагогічних умов для індивідуального розвитку молодших школярів.

В статті висвітлено, що головне завдання самопідготовки полягає в організації самостійної роботи учнів з виконання домашніх завдань під керівництвом педагога. Це своєрідне продовження навчальної роботи, закріплення матеріалу, перевірка рівня засвоєння умінь і навичок шляхом самостійної роботи. Розкрито реалізацію дидактичної, розвивальної та виховної функцій самопідготовки; її структурні етапи;   вимоги до організації самопідготовки; співпрацю учителя і вихователя. Самопідготовка, функції, структурні етапи, вимоги, співпраця. The self-study, features, structural stages, requirements, cooperation.

У національній доктрині розвитку освіти в Україні, Державній національній програмі «Освіта» («Україна XXI ст.») цілісна виховна система розглядається як один з основних шляхів реформування виховання. Саме школи повного дня та школи з групами продовженого дня й забезпечують цілісність виховного процесу в сучасній школі.

         Одна з головних складових навчально-виховної роботи в групі продовженого дня – самопідготовка.

         Самопідготовка – це педагогічно організована самостійна пізнавальна діяльність школярів, спрямована на формування навичок самоосвіти та гармонійний розвиток особистості дитини.

         Без уміння самостійно збагачувати й удосконалювати свої знання неможливе успішне навчання, особливо в старших класах. Від правильного розв’язання проблем організації та проведення самопідготовки багато в чому залежать якість знань, умінь, навичок, а також формування пізнавальної активності і самостійності. Ступінь самостійності учнів у виконанні домашніх завдань залежить від віку учнів і загальної підготовки. Навички самостійної роботи учні набувають поступово. Особливо важливо приділяти увагу формуванню цих навичок у 2-3-х класах.

Алгоритмізація дій сприяє виробленню й автоматизації

навчальних навичок

Сплануй порядок виконання завдань, спочатку виконуй завдання з важчих для тебе предметів;

упорядкуй своє робоче місце: зошити, підручники, письмове приладдя в тому порядку, в якому виконуватимеш завдання;

прибери зі столу все зайве;

роботу починай із повторення теоретичного матеріалу, згадай, як це викладали на уроці, визнач мету і послідовність роботи;

пиши не поспішаючи, чисто й охайно;

уважно перевір роботу, виправ помилки;

спочатку виконай завдання з одного предмета, потім берися до іншого;

виконуючи усні завдання, уважно прочитай їх, визнач основні поняття, прочитай удруге і намагайся переказати подумки;

після виконання домашніх завдань упорядкуй робоче місце.

          Якість виконання домашніх завдань насамперед залежить від якості уроку. Для того, щоб домашнє завдання не було відірваним від засвоєння нових знань на уроці, між засвоєнням і домашнім завданням мають бути планомірна підготовка учнів до виконання домашніх завдань під час уроку без дублювання методів і прийомів самопідготовки, правильна постановка домашнього завдання, що передбачає плановість, послідовність виконання різних видів самостійної роботи з урахуванням специфіки предмета, продумана кількість домашніх завдань з урахуванням часу необхідного для його виконання. Недопустимо перевантажувати учнів домашніми завданнями. Також учні не повинні на самопідготовці виконувати класні завдання.

      У контексті проблеми організації самостійної роботи учнів в умовах ГПД визначено часові рамки на самопідготовку в кожному класі. Так, згідно з Положенням про групу продовженого дня загальноос­вітніх навчальних закладів, затвердженим постановою КМУ від 5 жовтня 2009 року № 1121, самопідготовка у 2-му класі має тривати 45 хвилин, в 3-му — 1 годину 10 хвилин, у 4-му — 1 годину 30 хвилин.

У першому класі домашні завдання не задаються, також не рекомендується задавати їх на канікули, на вихідні та святкові дні.

Самопідготовка покликана виконувати кілька основ­них функцій:

Функції самопідготовки:

1.Дидактичні:

- закріплення і поглиблення знань школярів;

- застосування набутих знань у практичній діяльності;

- узагальнення і систематизація;

- підготовка до засвоєння навчального матеріалу.

2.Розвивальні:

- розвиток ініціативи, пізнавального процесу, розумової та творчої діяльності.

3.Виховні:

- формування стійких мотивів навчальної діяльності;

- стимулювання інтересу школярів до самостійної роботи;

- формування навичок культури розумової праці, самоорганізації й самоконтролю.

Вихователь групи продовженого дня під час само­підготовки має підтримувати необхідний для самостій­ної роботи порядок і забезпечити успішне виконання домашніх завдань усіма учнями.

Вимоги до організації самопідготовки

Організовуючи самопідготовку в групі продовжено­го дня, вихователю варто дотримуватись певних вимог:

• забезпечити самостійну навчальну роботу учнів та дисципліну в класі;

• дотримуватися раціонального розподілу часу на виконання домашніх завдань;

• організовувати різні види і форми занять;

• здійснювати індивідуальний та диференційований підходи до учнів;

• формувати у дітей навички самоконтролю;

• обирати оптимальні методи контролю за вико­нанням учнями домашніх завдань;

• дотримуватися встановлених структурних етапів самопідготовки;

• не перетворювати самопідготовку на урок. Дотримуючись зазначених вимог, вихователь може

вчасно виявити недоліки і скоригувати хід самопід­готовки.

Структурні етапи самопідготовки

Самопідготовка складається із п'яти етапів:

1)       підготовчого;

2)       самостійної роботи вихованців;

3)       контролю школярами правильності виконання домашніх завдань;

4)       заключного контролю вихователя;

5)       підбиття підсумків.

Підготовчий етап самопідготовки охоплює:

• організаційну частину, створення санітарно-гігі­єнічних умов для виконання домашніх завдань;

• фронтальну та індивідуальну перевірку готовності школярів до заняття;

• встановлення зв'язку між роботою на уроці й домашнім завданням.

Організовуючи роботу в групі продовженого дня, потрібно насамперед створити необхідні умови для за­нять. Класні кімнати мають бути прибрані, провітрені, наочні посібники, словники, підручники, пам'ятки, мультимедійні засоби тощо підготовлені. У підготовчий період перевіряється психологічна готовність вихова­теля та учнів до самостійної діяльності.

На підготовчому етапі буде доцільним встановлен­ня максимального й мінімального часу на виконання домашніх завдань з окремих предметів і способів кон­тролю за його використанням в ході самопідготовки. Встановлений регламент дисциплінує вихованців, у випадку своєчасного чи дострокового виконання за­вдань викликає у них позитивні емоції, які стимулюють розвиток інтересу до розумової праці.

Крім того, на цьому етапі можна використовувати різні види пам'яток, які допоможуть школярам швид­ше активізувати пізнавальну діяльність і запам'ятати алгоритм виконання того чи іншого завдання.

В початкових класах домашні завдання варто виконувати в день їх одержання, а у старших класах можна по-різному: і в день, коли їх задано, і напередодні уроків. Проте кращі знання мають ті школярі, які виконують завдання в день їх одержання, а потім повторюють навчальний матеріал напередодні наступного уроку. На повторення витрачається не­багато часу (8—10 хв), але ефективність такої роботи набагато вища.

Тривалість підготовчого етапу варіюється залежно від кількості домашніх завдань.

Другим етапом є самостійна робота вихованців, на яку відводиться більша частина часу всієї самопід­готовки. На цьому етапі керівництво роботою учнів має дещо інший характер: вихователь спостерігає за самостійною діяльністю школярів, помічає, в кого ви­никли труднощі, і за потреби за допомогою навідних запитань спрямовує учня на правильний шлях, надає індивідуальну допомогу, перевіряє, аналізує, кон­тролює хід виконання домашніх завдань.

Індивідуальна допомога має націлювати вихованця на самостійне подолання труднощів. У кожному ви­падку вона визначається передусім індивідуальними особливостями дитини, рівнем її знань, умінь і прак­тичних навичок. Від цього залежить і вибір форми такої допомоги: спонукання школяра самостійно знайти помилку й поліпшити роботу, консультація, демонстрація прийомів виконання завдання, пропо­зиція пригадати потрібний матеріал, звернувши увагу на той чи інший розділ підручника. Якщо завдання не виконала переважна більшість учнів, то буде цілком виправданим пояснення незрозумілого матеріалу всій групі. У процесі підготовки учні мають користуватися наочними посібниками, дидактичними матеріалами, підручниками та довідковою літературою. Така орга­нізація діяльності сприяє формуванню в молодших школярів навичок самостійності.

Третій етап — контроль школярами правильності виконання домашніх завдань. Він передбачає:

•самоперевірку;

•взаємоперевірку;

•самоконтроль;

•взаємоконтроль.

Організація самоперевірки й самоконтролю сприяє формуванню навичок самостійності та відповідальності перед самим собою за виконані завдання.

Значне місце на цьому етапі займає взаємоперевірка і взаємоконтроль виконання усних та письмових завдань. Усні можуть бути перевірені шляхом переказу один одному правил, визначень, змісту прочитаного у парі. Такий переказ корисний з двох боків: по-перше, дає можливість учням потренуватися у зв'язному і по­слідовному викладі матеріалу, а по-друге, перевіряючи один одного, школярі перевіряють себе, знаходять помилки, з'ясовують те, що є для них незрозумілим.

Якість самопідготовки значною мірою залежить від уміння молодших школярів аналізувати хід і результа­ти своєї роботи. Самоконтроль передбачає критичне ставлення до своєї праці, усвідомлення і виправлення помилок, виховує почуття обов'язку, відповідальності, сприяє вдосконаленню навичок розумової діяльності.

Четвертий етап — заключний контроль вихователя. Важливим етапом в діяльності вихователя групи про­довженого дня є заключний його контроль за вико­нанням учнями домашніх завдань, який здійснюється після того, як школярі виконали взаємоперевірку та самоперевірку.

На цьому етапі вихователь може здійснювати сло­весне оцінювання виконаних завдань, без озвучення балу. Педагогу варто лаконічно, але достатньо зрозумі­ло проаналізувати труднощі, зорієнтувати школяра на поліпшення якості роботи. Водночас словесна оцінка має бути об'єктивною, враховувати можливості вихо­ванців і зусилля, витрачені на досягнення результату.

Здійснюючи контроль, вихователь переглядає зо­шити учнів, звертаючи увагу на охайність, грамотність, правильність виконання завдань.

Допомогу в перевірці виконання домашніх завдань вихователю можуть надавати консультанти або помічни­ки, яких педагог обирає з-поміж учнів, що найшвидше виконали роботу. Вони допомагають іншим дітям і пере­віряють їхні результати. Вихователь має систематично нагадувати консультантам, що неприпустимим є зверхнє ставлення до своїх товаришів чи суттєві підказки.

Заключний етап самопідготовки — підбиття під­сумків. На цьому етапі вихователю варто:

• проаналізувати якість роботи школярів;

• відзначити старанних.

Результативність самопідготовки залежить від піді­браних методів. Важливо також пам'ятати, зокрема про необхідність:

• створення ситуації новизни навчального мате­ріалу;

• забезпечення зв'язку із життєвим досвідом дітей;

• надання школярам можливості аналізувати жит­тєві ситуації;

• використання пізнавальних ігор;

• створення ситуації успіху.

Важливими стимулами у процесі самопідготовки є елементи гри, очікування сюрпризу. Дітям, які раніше виконали домашнє завдання, можна покласти на стіл яскравий конверт із загадками, шарадами, ребусами або навіть паперову ляльку з одягом, щоб вони дали їй ім'я, підібрали образні вирази для опису її зовніш­нього вигляду.

Значну увагу в ході організації самопідготовки потрібно приділяти фізкультхвилинкам, вправам для очей, музичним перервам, які знімають утому, норма­лізують увагу й активність, відновлюють сили, робочий настрій, дають відчуття бадьорості, підвищують дис­циплінованість.

Організовуючи проведення фізкультхвилинок, необхідно враховувати, що другокласники можуть са­мостійно та інтенсивно працювати протягом 10—15 хв, учні 3—4-го класів продуктивно працюють без перерви впродовж 20—25 хв. У деяких школярів втома настає швидше. Потреба дітей в активному руховому режимі зумовлена біологічними законами їхнього розвитку. Без активних рухів, без фізичних вправ неможливий нормальний ріст і розвиток організму.

Раз, два! Всі присіли, Потім вгору підлетіли. Три, чотири! Нахилились, Із струмочка гарно вмились. П'ять, шість! Всі веселі Крутимось на каруселі. Сім, вісім! Діти милі Ніжками затупотіли. Дев'ять, десять! Відпочили І за парти дружно сіли.

Із-за парт всі миттю встали, Гарно спинки підрівняли. Вгору тягнемось усі, Мов трава в дрібній росі. Потім легко всі присіли, Наче ноги заболіли. Далі встали, руки в боки І зробили два підскоки. Каблучками цок-цок-цок. Знов продовжимо урок.

Загалом цілеспрямованість і результативність на­вчально-виховного процесу залежить від того, наскільки узгоджено працюють учителі й вихователі. Завдяки їхній співпраці окреслюються єдині вимоги до учнів, створю­ються умови для забезпечення високої якості навчання і виховання дитячого колективу, для своєчасної взаємо­допомоги в роботі вчителів і вихователів та визначення педагогічно доцільних засобів впливу на дітей.

Отже, організовуючи самопідготовку молодших школярів у групі продовженого дня, вихователь може досягти високих результатів за умови дотримання роз­роблених наукою і поширених у практиці основних ви­мог до самопідготовки, які передбачають забезпечення сприятливих умов для занять, використання педагога­ми ефективних форм і методів організації самостійної діяльності вихованців, систематичний контроль за якістю виконання ними домашніх завдань, реалізацію дидактичної, розвивальної та виховної функцій само­підготовки, а також тісну співпрацю з учителем.

Література

1.Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття»). – К., 1994.

2.Закон про освіту. – К., 1996.

3.Організація навчально-виховного процесу в ГПД / Авт.-упоряд. О.Є.Гордійчук. – К.: Шк. Світ, 2010. – 120 с.

4.Положення про групу продовженого дня для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджене Постановою КМУ від 5 жовтня 2009 року № 1121